Гавана, столиця Куби, розкинулася на березі Флоридської протоки, там, де Мексиканська затока сходиться з Атлантикою. Іспанці заснували її 1519 року біля глибокої бухти, і невдовзі місто стало головною зупинкою галеонів, що везли скарби Нового світу до Іспанії. Після того як 1555 року французький корсар Жак де Сор спалив поселення, береги бухти обнесли фортецями, а центр — мурами. Повна назва міста — Сан-Крістобаль-де-ла-Абана, а слово «Абана», за однією з версій, пішло від імені вождя місцевого племені таїно. Стара Гавана разом з укріпленнями входить до спадщини ЮНЕСКО, проте славиться місто не лише колоніальними площами: тут є Капітолій із куполом, готелі часів джазу й мафії, американські автомобілі 1950-х, які досі возять пасажирів, ром, сигари й музика, що лунає майже з кожного бару. Нижче — що подивитись у Гавані: двадцять місць від Кафедральної площі до садиби Хемінгуея, долини Віньялес і пляжів Варадеро.
Що подивитися в Гавані в першу чергу
Туристична Гавана — це кілька районів, що тягнуться вздовж моря із заходу на схід. Біля бухти лежить Стара Гавана, або Абана-В'єха, з чотирма головними площами, пішохідними вулицями Обіспо й Меркадерес і більшістю музеїв. На захід від неї — густо заселений Центро-Абана з облупленими фасадами й білизною на балконах, далі — Ведадо з вулицями, накресленими під лінійку, університетом і готелями середини XX століття, а ще далі — Мірамар із віллами та посольствами на П'ятій авеню. Усі ці райони з'єднує набережна Малекон. Старе місто обходять пішки, а між районами їздять жовті таксі, кругленькі «коко-таксі», схожі на половинку кокоса, і відкриті кабріолети, які винаймають на годину-дві для прогулянки.
1. Кафедральна площа і собор
Найгарніша площа Старої Гавани з'явилася на місці болота: його осушили, і спершу тут працювала корабельня. Собор почали будувати єзуїти 1748 року, а закінчили 1777-го, уже після того, як король Карл III вигнав орден із колоній. Бароковий фасад із двома різними за шириною дзвіницями складено з блоків коралового вапняку, і якщо придивитися до стін, у камені видно скам'янілі мушлі та відбитки морських рослин.
З 1796 по 1898 рік у соборі зберігалися останки Христофора Колумба, а коли Іспанія втратила Кубу, їх перевезли до Севільї. Площу обступають палаци колоніальної знаті з аркадами: в одному з них працює Музей колоніального мистецтва з меблями й кольоровими вітражами, а біля палацу графа Ломбільо стоїть бронзова статуя танцівника фламенко Антоніо Гадеса. Під вечір під аркадами накривають столики, і площа стає однією з найатмосферніших у місті.
2. Пласа-де-Армас і фортеця Реаль-Фуерса
Найстаріша площа міста століттями була його адміністративним серцем. Звідси правили іспанські генерал-капітани, чий палац із внутрішнім двориком тепер відданий Музею міста, а в кутку площі стоїть невеликий неокласичний храм Ель-Темплете — за переказом, на місці, де під деревом сейба відслужили першу месу. У тіні дерев у центрі площі торгують букіністи: старі книжки, листівки, монети й плакати часів революції.
Поруч стоїть фортеця Реаль-Фуерса, добудована 1577 року, — її вважають найстарішим кам'яним фортом обох Америк. Досі збереглися товсті похилі мури, рів із водою і підйомний міст, а на вежі обертається флюгер Хіральділья — бронзова жіноча фігурка. За легендою, це Ісабель де Бобаділья, яка роками виглядала з вежі кораблі свого чоловіка, конкістадора Ернандо де Сото, що так і не повернувся з походу до Флориди. Оригінал флюгера зберігається в музеї всередині фортеці, а сама Хіральділья стала символом міста.
3. Пласа-В'єха і площа Сан-Франциско
Назва Пласа-В'єха означає «Стара площа», хоча в XVI столітті, коли її розпланували, вона звалася Новою. На відміну від сусідніх площ тут не було ні собору, ні палацу губернатора — лише ринок, ярмарки, процесії й свята. Квадрат площі обступають будинки різних епох, від колоніального бароко до модерну, з балконами й напівкруглими кольоровими вітражами над дверима. На верхньому поверсі одного з них працює камера-обскура: система лінз і дзеркал проєктує на екран живу панораму Старої Гавани.
Кілька кварталів на схід, біля пристаней, лежить площа Сан-Франциско, закладена 1628 року й названа на честь Франциска Ассизького. У центрі б'є мармуровий фонтан Левів, який 1836 року створив італійський скульптор Джузеппе Гаджині, а над дахами височіє дзвіниця базиліки Святого Франциска, де тепер звучить класична музика. Біля базиліки стоїть бронзовий «Паризький кавалер» — пам'ятник волоцюзі, якого колись знало все місто, і перехожі натирають йому бороду на щастя.
4. Капітолій і Великий театр
Капітолій звели в 1926–1929 роках за президента Херардо Мачадо, і будівля завдовжки 207 метрів одразу стала головною домінантою центру. Ідею купола, за словами архітектора, підказав паризький Пантеон, і на час будівництва він був одним із трьох найвищих у світі. Під ним стоїть статуя Республіки, відлита з бронзи в Римі та вкрита позолотою, — третя за величиною статуя під дахом у світі. А в підлогу зали вставлено копію діаманта в 25 каратів, від якої відраховують кілометри доріг Куби.
Через вулицю, на розі Центрального парку, здіймається Великий театр Гавани — пишна будівля з вежами, яку 1914 року збудували як клуб галісійських емігрантів. Скульптури на фасаді, що уособлюють милосердя, освіту, музику й театр, створив італієць Джузеппе Моретті. Тепер тут виступає Національний балет Куби, якого десятиліттями очолювала легендарна балерина Алісія Алонсо, а головна зала носить ім'я Федеріко Гарсіа Лорки. Найкращий спосіб побачити інтер'єри — прийти на балет.
5. Набережна Малекон і бульвар Прадо
Набережну почали будувати 1901 року, щоб захистити фасади від хвиль, які взимку, під час холодних північних вітрів, перехльостують через парапет і заливають дорогу. Тепер Малекон тягнеться майже на вісім кілометрів від Старої Гавани до Ведадо, і саме тут місто проводить вечори: на кам'яному парапеті сидять закохані й компанії друзів, рибалки закидають вудки, а музиканти грають для перехожих. Найкраще прийти на заході сонця, коли фасади рожевіють, а повз проїжджають блискучі «шевроле» й «форди» 1950-х.
Від моря до Капітолію веде бульвар Прадо — колишня межа між старим містом і кварталами за мурами. 1925 року французький ландшафтний архітектор Жан-Клод Нікола Форестьє перетворив його на алею з деревами, мармуровими лавами й підвищеною пішохідною доріжкою посередині, а за три роки тут з'явилися бронзові леви, відлиті з металу списаних гармат. У вихідні на Прадо виставляють картини місцеві художники, а діти катаються на роликах і грають у м'яч.
6. Фортеці Морро і Кабанья
На скелястому мисі навпроти Старої Гавани височіє Кастільйо-дель-Морро, закладений 1589 року після рейдів англійських піратів. Колись від нього на ніч натягували ланцюг до фортеці Ла-Пунта на протилежному березі, і жоден корабель не міг увійти до бухти. 1762 року після тривалої облоги фортецю взяли британці, але вже наступного року Іспанія повернула собі Гавану, віддавши натомість Флориду. На мисі стоїть маяк XIX століття, а з бастіонів відкривається найкращий вид на Малекон і силует центру.
Після британської облоги на сусідньому пагорбі виросла величезна фортеця Ла-Кабанья, завершена 1774 року, — одна з найбільших у Новому світі. На початку 1959 року тут розмістив свій штаб Че Гевара, і в його колишньому кабінеті тепер невеликий музей. Щовечора о дев'ятій на мурах відбувається церемонія «каньйонасо»: артилеристи в мундирах XVIII століття під барабан заряджають гармату й стріляють так само, як колись, коли сповіщали про закриття міської брами. Приходьте раніше: найкращі місця біля стіни розбирають швидко.
7. Музей Революції
Музей займає колишній Президентський палац, відкритий 1920 року: його інтер'єри оформлювала нью-йоркська студія Tiffany, а Дзеркальна зала нагадує Версаль. Тут працювали всі кубинські президенти аж до Фульхенсіо Батисти, і в березні 1957 року студенти-революціонери штурмували палац, намагаючись його вбити. Сліди куль на мармурових сходах і стінах навмисно не замазали.
Експозиція розповідає про війни за незалежність від Іспанії й про революцію: зброя, фотографії, листи й особисті речі повстанців. За палацом у скляному павільйоні стоїть яхта «Гранма», на якій у листопаді 1956 року 82 бійці під проводом Фіделя Кастро перепливли з Мексики на Кубу. Довкола павільйону виставлено танк, літаки й машини, що брали участь у боях, тож навіть без іспанської мови тут є на що подивитися.
8. Площа Революції
Площа займає 72 тисячі квадратних метрів і завжди служила місцем для наймасовіших подій країни: Фідель Кастро виступав тут перед мільйоном слухачів, а 1998 і 2015 років меси на ній служили папи Іван Павло II і Франциск. Площу обрамлюють урядові будівлі, і на двох із них закріплені сталеві контурні портрети героїв революції — Че Гевари з гаслом «Hasta la Victoria Siempre» («Завжди до перемоги») і Каміло Сьєнфуегоса з фразою «Vas bien, Fidel» («Усе правильно, Фіделе»).
Над площею здіймається меморіал Хосе Марті — вежа у формі п'ятикутної зірки, облицьована сірим мармуром із острова Пінос. Її висота 109 метрів, тож це одна з найвищих точок міста. Біля підніжжя сидить величезна статуя Марті, поета й героя боротьби за незалежність, усередині розташований музей, а нагору, на оглядовий майданчик, можна піднятися ліфтом і роздивитися Гавану аж до моря.
9. Ведадо і готель «Насьональ»
Ведадо розплановане сіткою кварталів по сто метрів і найкраще показує, якою Гавана була до революції: вілли в стилі модерн і ар-деко, хмарочоси 1950-х, тінисті вулиці. Головна артерія — вулиця 23, яку називають Ла-Рампа: вона спускається до моря повз кінотеатри, кав'ярні й колишній «Гавана Гілтон», свого часу найвищий готель Латинської Америки. Тут же стоїть кафе-морозиво «Коппелія» в модерністському павільйоні 1966 року, назване на честь балету, а трохи вище — Гаванський університет, заснований 1728 року, з парадними сходами.
На пагорбі над Малеконом стоїть готель «Насьональ», відкритий 1930 року. У грудні 1946-го тут відбувся таємний з'їзд американської мафії, який скликали Лакі Лучано та Мейєр Ланскі, а серед гостей готелю бували кінозірки й політики. Навіть якщо ви живете деінде, зайдіть на терасу з видом на море: у саду стоять гармати старої берегової батареї, а під пагорбом прокладено тунелі часів Карибської кризи, які показують з екскурсоводом.
10. Садиба Хемінгуея Фінка-Віхія
Понад двадцять років, від 1939-го до 1960-го, домом Ернеста Хемінгуея була садиба Фінка-Віхія, тобто «Дозорна ферма», на пагорбі в передмісті Сан-Франциско-де-Паула. Тут він написав повість «Старий і море» про рибалку з сусіднього селища Кохімар і тут же розводив котів. Будинок став музеєм і виглядає так, ніби господар щойно вийшов: тисячі книжок, мисливські трофеї зі сафарі, друкарська машинка, за якою він писав стоячи, і пляшки на столику.
Кімнати зазвичай оглядають через відчинені вікна й двері, тож роздивитися можна кожну деталь. Пройдіться садом до вежі, з якої письменник дивився на центр Гавани, до басейну й до 12-метрового дерев'яного катера «Пілар», на якому він виходив у море ловити марлінів. Садиба лежить приблизно за 15 кілометрів від центру, тож сюди їдуть на таксі, а дорогою назад зручно заїхати в Кохімар.
Визначні пам'ятки Гавани: що ще відвідати, перебуваючи в місті
- Калехон-де-Амель — провулок у Центро-Абані, який художник Сальвадор Гонсалес Ескалона з 1990 року розписав муралами й заставив скульптурами зі старих ванн і металобрухту; щонеділі тут грають афрокубинську румбу.
- Кладовище Колона — некрополь XIX століття на 50 гектарах із мармуровими склепами, браму якого вінчає скульптурна група Віри, Надії й Милосердя.
- Фустерландія — квартал у рибальському селищі Хайманітас на західній околиці, який художник Хосе Фустер разом із сусідами вкрив яскравою мозаїкою, за що його порівнюють із Гауді.
- Національний музей образотворчих мистецтв — дві будівлі в центрі: в одній кубинський живопис від колоніальних часів до сучасності, в іншій — світова колекція.
- Фабрика кубинського мистецтва — галерея, концертний майданчик і клуб у колишньому заводі олії у Ведадо, куди ввечері приходять на виставки, кіно й живу музику.
- Христос Гавани — 20-метрова статуя скульпторки Хільми Мадери з 67 блоків італійського мармуру на пагорбі над бухтою, відкрита напередодні Різдва 1958 року.
- Кохімар — рибальське селище на схід від центру, де Хемінгуей тримав свій катер і де в маленькій бухті досі стоїть старий іспанський форт.
- Плайяс-дель-Есте — ланцюжок пляжів, що тягнеться від міської околиці на схід приблизно на 24 кілометри; найближчий і найпопулярніший серед них — Санта-Марія-дель-Мар.
- Долина Віньялес — карстова долина з горбами-моготе й тютюновими плантаціями приблизно за 150 кілометрів на захід, внесена до спадщини ЮНЕСКО за традиційне вирощування тютюну.
- Варадеро — головний пляжний курорт Куби приблизно за 140 кілометрів на схід, на вузькому півострові Ікакос, що на 20 кілометрів урізається в море.
Що подивитися в Гавані за 1 день, 2 або 3 дні
Головне в місті реально обійти за один день. Зранку пройдіть чотирма площами Старої Гавани — Кафедральною, Пласа-де-Армас, Сан-Франциско й Пласа-В'єха, по обіді огляньте Капітолій і Музей Революції, а на заході сонця прогуляйтеся Прадо й Малеконом. Другого дня проїдьтеся старим кабріолетом через Ведадо до площі Революції, зазирніть на Калехон-де-Амель і в «Коппелію», а ввечері переїдьте на інший бік бухти до фортець Морро й Кабанья на гарматний постріл. Третій день віддайте садибі Хемінгуея, Кохімару й пляжам Плайяс-дель-Есте або Фустерландії та галереям Ведадо. Якщо днів більше, з Гавани варто вибратися на день до долини Віньялес чи до Варадеро, а далі — до колоніального Тринідада на південному узбережжі.
Коли краще їхати на Кубу? Найкомфортніший час — сухий сезон з листопада по квітень: тепло, сонячно й не так волого. З травня по жовтень спекотно й часто йдуть зливи, а наприкінці літа й восени можливі тропічні шторми. Чи можна купатися в Гавані? Уздовж Малекону берег кам'янистий, і поплавати гаванці вирушають на Плайяс-дель-Есте, а найкращі пляжі країни — у Варадеро. Як і в будь-якому великому місті, не випускайте з рук телефон і гаманець, не гуляйте вночі самі безлюдними кварталами й не лишайте речей без нагляду на пляжі. Мобільний інтернет тут повільний, тому офлайн-карти й перекладач завантажте ще вдома, а павербанк і ліхтарик точно не будуть зайвими.
Безкоштовно можна гуляти площами Старої Гавани, Прадо й Малеконом, заходити до собору, роздивлятися мурали Калехон-де-Амель і мозаїки Фустерландії. Дітям сподобаються фортеці з гарматами, вечірній постріл у Кабаньї, поїздка на «коко-таксі» чи в ретроавто й морозиво в «Коппелії». Найвідоміша кубинська страва — ропа в'єха, тобто «старий одяг»: яловичина, розібрана на волокна й тушкована з томатами та перцем, яку подають з рисом і чорною квасолею. Класика гаванських барів — мохіто в «Бодегіті-дель-Медіо», де стіни списані автографами відвідувачів, і дайкірі у «Флоридиті», де біля стійки стоїть бронзовий Хемінгуей. Додому везуть ром, каву й сигари — Cohiba, Montecristo чи Partagás, які надійніше купувати у фірмових крамницях, а не з рук на вулиці. Вечорами слухайте живий сон і танцюйте сальсу в барах Старої Гавани або поїдьте на шоу кабаре «Тропікана», яке з 1939 року проходить просто неба в тропічному саду.
Прямих рейсів до Гавани з України чи Польщі немає, тож найпростіше летіти з пересадкою в Мадриді. Міжнародний аеропорт імені Хосе Марті розташований приблизно за 15 кілометрів від центру; дістатися до міста найпростіше таксі. Громадянам України для поїздки на Кубу потрібна електронна туристична віза, яку оформлюють онлайн, а незадовго до вильоту треба заповнити анкету D'Viajeros і показати її на реєстрації та після прильоту. Паспорт має бути дійсним щонайменше пів року після в'їзду, а також знадобиться зворотний квиток. Гроші беріть готівкою, найкраще в євро дрібними купюрами: картки банків США тут не працюють, а з картками частини українських банків теж бувають проблеми, тож перевірте свою заздалегідь.
Консультанти компанії ТурПошук допоможуть спланувати поїздку до Гавани: підкажуть зручний переліт із пересадкою, а забронювати готель у Старій Гавані чи Ведадо допоможуть наші менеджери. Якщо ж після кубинської столиці хочеться ще й неквапливого пляжного відпочинку на Карибах, підберемо тури до Домінікани — на узбережжя Пунта-Кани з білим піском і готелями, де все включено. Пошук турів допоможе порівняти варіанти на ваші дати, а гарячі тури — знайти, що можна встигнути вже найближчими тижнями. Пишіть — разом складемо подорож від гаванських площ до карибського моря.
