Ханой — столиця В'єтнаму на березі Червоної річки, місто озер, пагод і французьких бульварів із тисячолітньою історією. 1010 року імператор Лі Тхай То переніс сюди двір і назвав поселення Тханглонг, «Дракон, що злітає», а теперішнє ім'я з'явилося лише 1831 року. Мопеди тут сунуть суцільним потоком повз колоніальні вілли, вуличних кухарів на пластикових стільчиках і торговок із фруктами на коромислах. Більшість мандрівників бачить місто мимохідь, дорогою до пляжів чи кам'яних островів. Що подивитись у Ханої, якщо летите до В'єтнаму насамперед заради моря? Ми відібрали 20 місць: від озера Хоанк'єм і мавзолею Хо Ші Міна до храму Літератури й затоки Халонг.
Що подивитися в Ханої в першу чергу
Туристичне серце міста лежить навколо озера Хоанк'єм: на північ від нього починається Старий квартал, а на південь розходяться широкі проспекти французької частини. Мавзолей, цитадель і храм Літератури зосереджені кількома кілометрами західніше, неподалік площі Бадінь, тому туди зручно їхати таксі із застосунку. Найбільше новачків лякає переїзд вулиці. Секрет простий: ідіть повільно й рівно, не зупиняючись, і потік мопедів сам вас об'їде.
1. Озеро Хоанк'єм і храм Нгокшон
Назва означає «озеро поверненого меча». За легендою, у XV столітті імператор Ле Лой вигнав китайських загарбників чарівним клинком, а потім віддав його золотій черепасі, що виринула з цих вод. Про неї нагадує невелика вежа Черепахи на острівці посеред озера, яку знає кожен в'єтнамець. Сюди щодня приходять відпочити сотні городян, а на світанку весь берег займається тайчі й танцями.
Червоний дерев'яний місток Тхехук веде на сусідній острів до храму Нгокшон, присвяченого полководцю Чан Хинг Дао й покровителю літераторів. У бічній залі під склом лежить опудало величезної м'якотілої черепахи, понад два метри завдовжки, яка жила в озері. Увечері п'ятниці й у вихідні вулиці навколо перекривають для транспорту, і набережна перетворюється на суцільний майданчик для прогулянок, ігор і вуличних музикантів.
2. Старий квартал
Лабіринт із «36 вулиць» виріс навколо цехів ремісників, які обслуговували імператорський двір. Кожна назва досі починається зі слова Hang, «товар»: на Ханг-Гай продавали шовк, на Ханг-Бак срібло, а на Ханг-Ма й сьогодні торгують паперовими грошима для предків. Вузенькі будинки-труби мають фасад на кілька метрів, зате тягнуться вглиб двору, і за звичайною кав'ярнею може ховатися цілий сімейний світ.
Не варто шукати тут конкретного маршруту: найцікавіше зустрічається випадково. Загляньте до храму Бачма, одного з найдавніших у місті, вийдіть до старої міської брами Ô Quan Chưởng, а потім сідайте на низенький стільчик і замовляйте те, що їдять сусіди. Коли стемніє, на перехресті Тахієн гуляють із розливним пивом, а по п'ятницях і вихідних від озера на північ розгортається нічний ринок.
3. Мавзолей Хо Ші Міна й пагода на одному стовпі
Масивний гранітний куб стоїть на площі Бадінь, де 2 вересня 1945 року Хо Ші Мін проголосив незалежність країни. Сам лідер просив кремувати його, але тіло забальзамували, і 1975 року мавзолей відкрили для відвідувачів. Черга рухається мовчки повз скляний саркофаг, тому знімайте капелюхи, прикривайте плечі й коліна та ховайте телефон. Вхід працює лише зранку й не щодня, а щоосені будівлю зачиняють на кілька тижнів для обслуговування, тож дізнайтеся розклад заздалегідь.
Поруч розташовані жовтий Президентський палац французьких часів і скромний будинок на палях, у якому Хо Ші Мін прожив останні роки. За кілька хвилин ходьби стоїть крихітна пагода на одному стовпі, зведена 1049 року за велінням імператора Лі Тхай Тонга. Вона нагадує лотос, що виринає зі ставка, хоча сучасна споруда є реконструкцією, бо французи підірвали оригінал, відступаючи 1954 року.
4. Храм Літератури
Конфуцію тут присвятили святилище ще 1070 року, а за шість років при ньому відкрилася академія для синів знаті, перший університет країни. П'ять обнесених мурами дворів ведуть від брами до брами крізь старі дерева й ставки, а гамір вулиці залишається десь далеко. Комплекс зображено навіть на банкноті в 100 тисяч донгів, тому місцеві ставляться до нього особливо шанобливо.
Найцінніше чекає в третьому дворі: на спинах кам'яних черепах стоять 82 стели з іменами випускників, які склали імператорські іспити між 1442 і 1779 роками. Торкатися їх заборонено, адже ЮНЕСКО внесла стели до реєстру «Пам'ять світу». Навесні тут фотографуються студенти в академічних мантіях, а на Тет каліграфи виводять побажання червоною тушшю. Хочете спокою? Приїжджайте до відкриття.
5. Імператорська цитадель Тханглонг
Близько тринадцяти століть на цьому місці розташовувався центр влади, а з 2010 року воно належить до Світової спадщини. Більшу частину палаців знесли французи, і тому комплекс дивує радше археологією, ніж пишністю. Збереглася парадна брама Доанмон, якою проходили імператори, а над проспектом височіє Флагштокова вежа 1812 року заввишки 33 метри.
Навпроти воріт відкрито розкопи, де шари різних династій лежать один над одним, наче в підручнику. Є й інша епоха: під невеликим будинком D67 ховається бетонний бункер, звідки генерали керували операціями під час війни зі США. Натовпів тут значно менше, ніж у мавзолеї, тож спокійна прогулянка цілком вірогідна навіть опівдні.
6. В'язниця Хоало
Французи збудували її наприкінці XIX століття для в'єтнамських політичних в'язнів, і саме тут діяла гільйотина, яку досі показують відвідувачам. Від величезної тюрми лишилася невелика частина біля брами, а решту території зайняла висотка. Камери, кайдани й макети ув'язнених справляють важке враження, тому дітей сюди краще не вести.
Американські пілоти, яких утримували тут під час в'єтнамської війни, іронічно прозвали це місце «Ханойським Гілтоном». Серед них був і майбутній сенатор Джон Маккейн, чий льотний комбінезон лежить у вітрині. Варто зауважити, що ця частина експозиції подає офіційну в'єтнамську версію подій, і колишні полонені розповідали про своє ув'язнення зовсім інакше.
7. Музей етнології
В'єти лише найбільша з громад: у країні офіційно визнано 54 народи, і цей музей показує кожен із них. Усередині зібрано вбрання, знаряддя праці, весільні й поховальні обряди, а короткі відеосюжети показують життя громад зсередини. Заклад стоїть далеко від центру, тому закладіть на таксі близько пів години в один бік.
Найкраще ховається в саду за будинком. Там у натуральну величину зведено традиційні оселі: довгий будинок еде, де могла жити ціла родина, гостроверхий громадський дім бахнарів, дерев'яні хатини на палях і глиняні житла. Заходити можна майже всюди, і дітям це подобається не менше, ніж дорослим. У ставку поруч час від часу виступає трупа водяних ляльок.
8. Західне озеро й пагода Чанкуок
Найбільше озеро міста обрамляють кафе, вілли й велодоріжка, і тут дихається значно легше, ніж у метушливому центрі. На вузькому острівці біля дамби Тханьнієн стоїть Чанкуок, найстаріша пагода Ханоя: її заснували ще в VI столітті. Багатоярусна цегляна вежа відбивається у воді, особливо красиво перед заходом сонця.
Хто має зайві пів дня, той бере напрокат велосипед і рушає вздовж берега, зупиняючись у храмі Куантхань чи за смаженими коржами з креветками. У сусідньому маленькому озері Чукбать 1967 року впав збитий літак Маккейна, про що нагадує скромний пам'ятник на набережній. Улітку на озері цвітуть лотоси, з яких готують ароматний чай.
9. Міст Лонгб'єн і вулиця-поїзд
Сталеву конструкцію через Червону річку звели у 1899–1902 роках, коли Ханой ставав столицею французького Індокитаю. Під час американських бомбардувань її не раз руйнували й знову латали, тож на фермах і нині помітні сліди ремонтів. Посередині гуркочуть потяги, а збоку їдуть мопеди, і тонкою пішохідною смужкою можна пройти понад водою до острова з банановими садами.
Рейки від мосту заходять просто між будинки, утворюючи знамениту вулицю-поїзд, де вагони проминають двері за лічені десятки сантиметрів. Власники кафе виставляли тут столики просто біля колії, проте влада обмежує рух потягів і доступ туристів, тож правила час від часу змінюються. Не заходьте за огорожу й ніколи не стійте на шпалах заради фото.
10. Затока Халонг
Близько 1600 вапнякових скель стирчать із зеленої води за 150–170 кілометрів на схід від міста. Швидкісною дорогою автобус долає цей шлях приблизно за 2,5 години, тому поїздка на день цілком можлива, хоча на воді ви проведете лише кілька годин. Справжній настрій приходить тоді, коли денні кораблі відпливають, а ви лишаєтеся на ніч у каюті серед тихих островів.
Типовий круїз включає печеру Сунгшот із величезними залами, веслування на байдарці й підйом на острів Тітоп заради панорами. Обирайте перевірену компанію, бо дешеві судна часто економлять на безпеці. Ця затока належить до Світової спадщини ЮНЕСКО з 1994 року, а влітку шторми можуть скасувати виходи в море, тож лишайте запасний день.
Визначні пам'ятки Ханоя: що ще відвідати, перебуваючи в місті
- Собор Святого Йосипа — неоготичний храм 1886 року, схожий на паризький Нотр-Дам. Навколо нього місцеві п'ють лимонний чай на пластикових стільчиках.
- Театр водяних ляльок Тханглонг — давнє мистецтво дельти Червоної річки: дерев'яні фігури танцюють на воді під живий оркестр. Сюжет зрозумілий і без перекладу.
- Музей жінок В'єтнаму — весільні звичаї, дитячі обряди, вуличні торговки й ролі жінок на війні. Один із найбільш людяних музеїв столиці.
- Ринок Донгсуан — найбільший критий ринок міста, де з кінця XIX століття торгують тканинами, сувенірами та їжею. Вечорами поруч готують вуличну їжу.
- Керамічна мозаїка — кілометри кольорового панно вздовж набережної дамби Червоної річки, створеного до тисячоліття міста й занесеного до Книги рекордів Гіннесса.
- Національний музей історії — бронзові барабани культури Донгшон, королівські скарби й сама будівля в індокитайському стилі, зведена французами.
- Храм Куантхань — даоське святилище XI століття біля Західного озера з великою бронзовою статуєю духа-охоронця Чан Ву.
- Гончарне селище Батчанг — кераміка за пів години їзди від центру. Тут можна зазирнути в майстерні та спробувати власноруч сформувати чашу.
- Ніньбінь — долини Чанган і Тамкок, де жінки веслують ногами повз скелі посеред рисових полів. Її часто називають сухопутним Халонгом.
- Пагода Парфумів — паломницький комплекс у горах, куди веде човен річкою Єн, а далі канатна дорога. Найлюдніше тут навесні, під час свята.
Що подивитися в Ханої за 1 день, 2 або 3 дні
Вистачить трьох днів, а головне вміщається в один. За 1 день почніть із мавзолею й пагоди на одному стовпі, далі йдіть до храму Літератури, після обіду оглядайте озеро Хоанк'єм, а вечір лишайте для Старого кварталу. Другий день присвятіть цитаделі, в'язниці Хоало, музею етнології та виставі водяних ляльок, а захід сонця зустріньте біля Чанкуок чи на мосту Лонгб'єн. Третій день беріть для Халонга, але заради спокійного круїзу додайте ще одну ніч. Що обрати, Ханой чи Хошимін? Перший старший і традиційніший, другий динамічніший, тому за можливості побачте обидва.
Найкомфортніше тут із жовтня до квітня: восени сухо й сонячно, а взимку прохолодно й часом мрячить, тож візьміть теплу кофту. З травня до вересня панують задуха, тропічні зливи й іноді тайфуни. Чого варто уникати? Не сідайте на мототаксі, не домовившись про ціну, не купуйте круїз у випадкових продавців і пильнуйте сумку на вулицях із мопедами. Далі на південь у В'єтнамі чекають терасовані поля Сапи, ліхтарі Хойана й імператорське місто Хюе.
Без квитка можна обійти озеро Хоанк'єм, блукати Старим кварталом, побачити площу Бадінь, пройтися мостом Лонгб'єн і вздовж керамічної мозаїки. Дітям сподобаються водяні ляльки, сад будинків у музеї етнології, велосипед біля Західного озера й круїз у Халонгу. Що скуштувати? Суп фо на сніданок, бун-ча зі смаженою свининою й рисовою локшиною, багет банми, рибу ча-ка з кропом і яєчну каву, вигадану тут ще в 1940-х. Вечір присвятіть пиву на перехресті Тахієн, нічному ринку чи концерту на вихідних біля озера.
Найчастіше сюди летять із пересадкою: Turkish Airlines доправить зі Стамбула без зупинок майже за 10,5 години, працює також маршрут через Доху. LOT анонсувала прямі рейси з Варшави, тож перевірте розклад на свої дати. Аеропорт Нойбай стоїть за 25–35 кілометрів північніше центру, а до озера Хоанк'єм ходить автобус № 86. Громадянам України потрібна віза: оформити е-візу до 90 днів можна онлайн на порталі імміграційної служби, а строк дії паспорта має становити не менше шести місяців від дати в'їзду.
Пізнавши столицю, логічно податися до теплого моря. Фукуок лежить за двогодинним перельотом на південь, і там вас чекають білі пляжі Сіамської затоки та вогняні заходи сонця. Хто летить туди прямо з-за кордону, той може розраховувати на безвізове перебування до 30 днів. Фахівці турагенції ТурПошук продумають увесь маршрут: допоможуть забронювати готель поруч із Хоанк'єм, а на другий етап запропонують тури до В'єтнаму. Щоб порівняти вартість на потрібні числа, скористайтеся формою пошук турів, а для тих, хто вирішує швидко, є гарячі тури. Наші менеджери розкажуть, скільки ночей залишити на Ханой, а скільки на пляж.
