Бангкок — столиця Таїланду й найбільше місто країни, що розкинулося на річці Чаопхрая неподалік від Сіамської затоки. Самі таїландці називають його Крунг Тхеп, «місто ангелів», а повна церемоніальна назва потрапила до Книги рекордів Гіннесса як найдовша у світі. Столицею він став 1782 року, коли король Рама I переніс двір на східний берег, і відтоді невелике торгове містечко виросло в мегаполіс приблизно на десять мільйонів жителів. Золоті храми тут стоять поруч зі скляними хмарочосами, а вулична їжа не поступається ресторанам із зірками Michelin. Багато хто бачить Бангкок лише кілька годин дорогою на острови, і це прикро. Що подивитись у Бангкоку перед морем? У цій добірці 20 місць: від Великого палацу й лежачого Будди до плавучих ринків і руїн Аюттхаї.
Що подивитися в Бангкоку в першу чергу
Старе місто Раттанакосін із палацом і головними храмами лежить біля річки, тому туди зручно добиратися човном. Торгові центри й висотні готелі зосереджені в районі Сіам та вздовж вулиці Сукхумвіт, куди возить надземне метро BTS, а Чайна-таун розташований між ними. Заторами столиця славиться на весь світ, тож удень краще пересідати на метро й річкові човни, а таксі лишати для коротких поїздок.
1. Великий палац і Храм Смарагдового Будди
Головна пам'ятка країни ховається за білими мурами: це ціле місто з павільйонів, укритих золотом, дзеркальною мозаїкою й кольоровою черепицею. Рама I почав зводити його 1782 року, монархи жили тут понад століття, а сьогодні палац лишається церемоніальною резиденцією. Стіни галереї вкриті розписами за мотивами епосу «Рамакіен», і в них легко загубитися на пів години.
Усередині стоїть Ват Пхра Кео, найсвятіший храм Таїланду. Його Смарагдовий Будда заввишки лише 66 сантиметрів вирізьблений не зі смарагду, а з цільного зеленого каменю, і тричі на рік король особисто змінює вбрання статуї відповідно до пори року. Шорти й майки тут не пройдуть: плечі та коліна мають бути закриті. Приходьте до відкриття та не вірте незнайомцям біля воріт, які запевняють, ніби сьогодні тут зачинено: так туристів заманюють до крамниць.
2. Ват Пхо й лежачий Будда
Десять хвилин пішки від палацу — і перед вами Будда завдовжки 46 метрів, вкритий сусальним золотом. Статуя зображає відхід у нірвану й ледве вміщається у свою залу, тож цілком її не видно з жодної точки. Найбільше вражають стопи заввишки три метри, інкрустовані перламутром: на них зображено 108 знаків Будди.
Уздовж стіни стоять 108 бронзових чаш, і прочани кидають у кожну по монетці, тому залу постійно наповнює тихий дзвін. Ват Пхо вважають ще й колискою тайського масажу: школа при храмі працює досі, а в павільйонах на території можна лягти на сеанс до її майстрів. Не поспішайте йти одразу після головної зали, бо у дворах стоять сотні позолочених статуй і чотири кольорові ступи королів.
3. Ват Арун
Храм Світанку стоїть на західному березі Чаопхраї, і пором від причалу Тха Тьєн перетинає річку за кілька хвилин. Його центральна вежа-пранг заввишки 70–80 метрів уся вкрита уламками китайської порцеляни й мушлями, які складаються у квіти. Здалеку споруда здається сірою, а зблизька виблискує тисячами кольорових скалок.
Крутими сходами можна піднятися на нижні тераси вежі й подивитися на річку згори. А щоб побачити Ват Арун із листівки, повертайтеся на східний берег до заходу сонця: бари й кафе біля причалу Тха Тьєн дивляться прямо на храм, силует якого незабаром спалахує підсвіткою.
4. Річка Чаопхрая й канали
Найкраща екскурсія старим Бангкоком водночас є звичайним міським транспортом. Човни Chao Phraya Express з помаранчевим прапором зупиняються майже біля всіх головних пам'яток, а з палуби видно і храми, і дерев'яні будинки на палях, і скляні вежі готелів. Заразом не доведеться стояти в заторах під спекою.
На західному березі починається Тхонбурі з його мережею каналів, клонгів, за які місто колись прозвали Венецією Сходу. Вузький моторний човен провезе повз родинні вівтарі, садки й варанів на березі, а заразом покаже, як жив Бангкок до появи доріг. Про маршрут і тривалість домовляйтеся ще на причалі, до посадки.
5. Чайна-таун і Золотий Будда
Вулиця Яоварат, збудована наприкінці XIX століття, сьогодні нагадує суцільну стіну неонових ієрогліфів і ювелірних крамниць. Вдень тут торгують золотом, сушеними грибами й чаєм, а коли стемніє, на тротуарах розставляють столики й починається найвідоміший гастрономічний вечір столиці: смажена локшина, морепродукти на вугіллі й солодкі булочки.
На краю кварталу у храмі Ват Траймит зберігається статуя з чистого золота вагою близько 5,5 тонни. Століттями її ховали під шаром гіпсу, і лише в 1950-х, коли під час перевезення оболонка тріснула, стало зрозуміло, що всередині. Звідси рукою подати до Талат Ной, де між автомайстернями й старими китайськими будинками з'являються кав'ярні та стріт-арт.
6. Золота гора
Штучний пагорб храму Ват Сакет довгий час був найвищою точкою міста. Сходи спіраллю ведуть нагору повз водоспадики, дзвони й гонги, у які може вдарити кожен, і зрештою виводять до золотої ступи з реліквіями. Звідти відкривається панорама на всі боки, від палацових дахів до далеких хмарочосів, особливо приємна надвечір.
Сюди легко дійти пішки зі старого міста, а дорогою загляньте до Ват Ратчанадда: тамтешній багатоярусний Лоха Прасат із 37 металевими шпилями не схожий на жоден інший храм Бангкока. У листопаді навколо гори вирує великий храмовий ярмарок зі свічковою процесією.
7. Будинок Джима Томпсона
Американець Джим Томпсон оселився в Бангкоку після Другої світової, повернув на світовий ринок тайський шовк і став місцевою легендою. 1967 року він вирушив на прогулянку в горах Малайзії й зник безслідно, тож таємниця досі живить чутки й книжки. Його дім у зеленому кварталі біля каналу тепер працює як музей.
Томпсон зібрав його із шести старих тикових будинків, привезених із різних куточків країни, і заповнив буддійською скульптурою, порцеляною й живописом. Оглядати кімнати можна лише з гідом, зате навколо стоїть тиша, рідкісна для центру. У саду працюють ресторан і крамниця шовку, а станція BTS National Stadium поруч.
8. Ринок Чатучак
Цей ринок вихідного дня належить до найбільших у світі: близько 15 тисяч яток із одягом, керамікою, антикваріатом, рослинами й домашніми тваринами. Заблукати тут можна за п'ять хвилин, тому сфотографуйте карту на вході й запам'ятайте номер секції, щоб повернутися за покупкою. Торгуватися можна, але без азарту, властивого туристичним кварталам.
Приїжджайте зранку, поки під дахами не стало задушливо: до обіду спека й натовп втомлюють навіть місцевих. Перекусити зручно кокосовим морозивом і смаженим рисом просто між рядами. Біля ринку зупиняються і BTS, і підземка MRT, тож дорога не займе багато часу, а поруч є парк, де можна перепочити.
9. Плавучі ринки й ринок на рейках
Дамноен Садуак розташований приблизно за сто кілометрів від центру, тому виїжджати доводиться ще вдосвіта. Торговки в солом'яних капелюхах пропливають каналами на вузьких човнах, продаючи фрукти й смажену локшину прямо з вогню. Це давно туристичне видовище, але саме таку картинку всі й їдуть подивитися, а до полудня тут стає надто людно.
Найчастіше поїздку поєднують із містечком Меклонг, де ринок стоїть просто на залізничній колії. Щоразу, коли лунає сигнал, торговці за лічені секунди складають навіси, потяг проїжджає між ятками, а прилавки негайно повертаються на місце. Якщо будете тут у вихідні, залишіться на вечірній ринок Амфава.
10. Аюттхая
Понад чотири століття столицею Сіаму була Аюттхая, до якої від Бангкока менш ніж сто кілометрів на північ. Вона виросла в одне з найбільших міст тогочасного світу й великий центр торгівлі, але 1767 року бірманське військо спалило її вщент. Руїни включено до списку ЮНЕСКО, а поїзд із Бангкока долає цю відстань приблизно за дві години.
Оглядати цегляні вежі зручно на велосипеді чи тук-туку, бо вони розкидані острівцем між трьома річками. У храмі Ват Махатхат не пропустіть кам'яну голову Будди, обплетену корінням дерева, а до заходу сонця встигніть на берег до величних веж Ват Чайваттханарам. На одну поїздку цілком достатньо дня.
Визначні пам'ятки Бангкока: що ще відвідати, перебуваючи в місті
- Хаосан-роуд — вулиця наплічників із хостелами, барами й вуличною їжею, де життя не стихає до ранку. Спокійніша паралельна Рамбуттрі лежить зовсім поруч.
- Мармуровий храм — Ват Бенчамабопхіт із білого каррарського мармуру, зведений наприкінці XIX століття. Його зображення карбують на монеті у 5 батів.
- Гігантська гойдалка й Ват Сутхат — червона тикова конструкція заввишки понад 20 метрів, де колись проводили небезпечний обряд, і храм із величезною бронзовою статуєю поруч.
- Національний музей — найбільша в країні колекція мистецтва й історії, зокрема вражаючі королівські похоронні колісниці в окремому павільйоні.
- Парк Лумпіні — зелена оаза в центрі зі ставками й човнами. Зранку тут займаються тайчі, а вздовж води повільно ходять величезні варани.
- Хмарочос King Power Mahanakhon — вежа заввишки 314 метрів, де на оглядовому майданчику можна пройтися скляною підлогою над містом.
- Район Сіам і святилище Ераван — величезні торгові центри Siam Paragon і MBK та індуїстський вівтар на перехресті, де виступають храмові танцівниці.
- Бангкрачао — зелений півострів у вигині річки, який називають легенями міста. Сюди припливають поромом, щоб покататися велосипедом серед садів.
- Набережна Asiatique — вечірній торговий квартал у старих портових складах із колесом огляду й ресторанами. Дістатися зручно безкоштовним човном.
- Канчанабурі — місто з відомим мостом через річку Квай і меморіалами «залізниці смерті» часів Другої світової, зручне для поїздки на день.
Що подивитися в Бангкоку за 1 день, 2 або 3 дні
Для першого знайомства найкраще підходять три дні. За 1 день побачите головне, якщо вирушите рано: Великий палац, Ват Пхо, пором до Ват Аруна, а ввечері Чайна-таун. Другий день присвятіть будинку Джима Томпсона, Золотій горі й парку Лумпіні, а зустріньте темряву на даху хмарочоса чи в кварталі Asiatique. На третій день оберіть за настроєм: у вихідні Чатучак, у будні плавучі ринки чи Аюттхаю.
Коли краще не їхати до Бангкока? Важко буває у квітні, коли спека сягає найвищих значень, і у вересні–жовтні, коли злива легко вибиває з планів пів дня. Найкомфортніше з листопада до лютого: сонячно, сухо й без виснажливої вологи. Місто лежить за межами пляжної зони, тож відпочинок на морі плануйте окремо. Окрім уже згаданих поїздок, у Таїланді варто побачити північні храми Чіангмая, руїни Сукхотаї та національний парк Кхауяй.
Безкоштовно можна прогулятися Чайна-тауном і Талат Ной, парком Лумпіні, побачити святилище Ераван і заглянути до Центру мистецтв і культури біля станції National Stadium. Дітям сподобаються океанаріум у Siam Paragon, парк Safari World, човни на Лумпіні й поїздка річкою. Що спробувати? Пад-тай, гострий суп том-ям, салат сом-там із зеленої папаї та манго з клейким рисом, а заразом кокосове морозиво. Увечері місто ділиться на дахи з коктейлями, бої муай-тай на стадіоні Раджадамнерн і нічне життя навколо Хаосан-роуд.
З України найпростіше добиратися через Польщу: LOT літає з Варшави без пересадок приблизно за 10 годин 20 хвилин, а інші варіанти передбачають пересадку в Стамбулі, Дубаї чи Досі. Міжнародні рейси приймає аеропорт Суварнабхумі за 25–30 кілометрів на схід від центру, звідки експрес Airport Rail Link доїжджає до станції Phaya Thai трохи менш ніж за пів години. Українцям на туристичну поїздку до 30 днів віза не потрібна: знадобляться закордонний паспорт, дійсний щонайменше шість місяців, і безплатна електронна картка TDAC, яку заповнюють протягом 72 годин до прильоту.
Рідко хто робить Бангкок кінцевою точкою: кілька днів спеки й храмів — і вже тягне до води. На щастя, море поруч: Паттайя лежить за 2,5–3 години автобусом, а Пхукет і Самуї за короткий переліт. Менеджери турагенції ТурПошук спланують обидва етапи: допоможуть забронювати готель біля річки чи станції BTS, а потім підберуть тури до Таїланду на острів чи узбережжя. Актуальні вильоти шукайте через пошук турів, а знижені ціни на найближчі дати пропонують гарячі тури. Наші консультанти порадять, скільки ночей лишити на столицю, а скільки на пляж.
