Анкара — столиця Туреччини й друге за величиною місто країни, що лежить посеред Анатолійського плато на висоті майже кілометр над морем. Люди жили тут ще за хеттів і фрігійців, римляни називали місто Анкірою, а європейці — Ангорою, звідки походять і ангорські кози з м'якою вовною, і пухнасті ангорські коти. Довгий час це було невелике провінційне містечко довкола фортеці, доки 13 жовтня 1923 року Мустафа Кемаль Ататюрк не зробив його столицею нової республіки: за сто років Анкара виросла до понад п'яти мільйонів жителів, широких проспектів, міністерств і університетів. Тут немає моря й натовпів, як у Стамбулі, зате є чудові музеї, античні руїни, тихі османські квартали й гостинність без туристичного поспіху. Якщо ви шукаєте, що подивитись в Анкарі, ми зібрали 20 місць — від мавзолею Ататюрка й фортеці до римського храму та казкових долин Каппадокії за кілька годин дороги.
Що подивитися в Анкарі в першу чергу
Анкара розділена на дві частини. Старе місто, район Улус, тісниться довкола фортеці на пагорбі: тут музеї, римські руїни, мечеті й ринкові вулички. Нове місто з центром на площі Кизилай тягнеться на південь уздовж проспекту Ататюрка з урядовими будівлями, посольствами, торговими центрами й кав'ярнями на вулиці Туналі Хільмі. Між ними ходить метро, а мавзолей Аніткабір розташований на окремому пагорбі на захід від Кизилая, тож на Анкару варто закласти хоча б два дні, щоб не бігати між районами.
1. Мавзолей Аніткабір
Головне місце Анкари й, мабуть, усієї Туреччини для самих турків — мавзолей засновника республіки Мустафи Кемаля Ататюрка. Комплекс звели на пагорбі Расаттепе в 1944–1953 роках, і до нього веде широка Алея левів, обабіч якої стоять 24 кам'яні леви в стилі хеттських скульптур. Алея виходить на величезну церемоніальну площу, вимощену каменем, а над нею підноситься колонада з символічним саркофагом із цільної брили мармуру.
У галереях довкола площі працює Музей Ататюрка й Війни за незалежність з особистими речами, автомобілями, панорамами битв і бібліотекою засновника республіки. Біля входу й саркофага стоїть почесна варта, а зміна караулу — урочистий ритуал, який збирає чимало глядачів. Вхід до Аніткабіра вільний, але поводитися тут прийнято стримано: це місце пам'яті, куди турки приходять цілими родинами й шкільними класами.
2. Анкарська фортеця
Найстаріша частина міста — цитадель на скелястому пагорбі над Улусом. Перші укріплення тут з'явилися ще за галатів і римлян, а нинішні стіни з вежами візантійці перебудували в VII–IX століттях, вмуровуючи в них уламки античних колон, надгробків і написів, — придивіться, і ви побачите шматки мармуру з грецькими літерами просто в кладці.
Усередині стін досі живуть люди: між старими османськими будинками з дерев'яними еркерами петляють круті вулички, працюють невеликі кав'ярні, ресторани з терасами й крамнички з килимами та прянощами. Підніміться на Білу вежу, Аккале: звідти Анкару видно на всі боки, від мінаретів старого міста до хмарочосів на горизонті. Вхід до фортеці вільний, а найгарніше тут на заході сонця.
3. Музей анатолійських цивілізацій
Біля підніжжя фортеці, у критому ринку й караван-сараї XV століття, розмістився один з найкращих археологічних музеїв світу, який 1997 року визнали Європейським музеєм року. Експозиція йде за часом: від знарядь кам'яної доби й розписів неолітичного поселення Чаталгююк до хеттів, фрігійців, урартів, греків і римлян.
Найбільше вражають хеттські кам'яні рельєфи з царями й левами, бронзові ритуальні штандарти з оленями й статуетка богині-матері, яка сидить на троні між двома леопардами, — їй близько восьми тисяч років. Музей невеликий, і за дві години його можна оглянути без поспіху, а для поїздки до хеттської столиці Хаттуси чи до Гордіона він стане найкращою підготовкою.
4. Храм Августа й мечеть Хаджи-Байрам
У старому Улусі стоять стіни римського храму, присвяченого імператору Августу й богині Ромі. Вони цінні не стільки архітектурою, скільки написом: на мармурі латиною й грецькою вирізьблено «Діяння божественного Августа» — звіт імператора про власне правління. Копії тексту стояли по всій імперії, але саме анкарська збереглася найповніше, тож історики називають її «царицею написів».
Впритул до храму прибудована мечеть Хаджи-Байрам-Велі XV століття з усипальницею суфійського вчителя, якого шанують як духовного покровителя міста. По п'ятницях і в свята тут багато вірян, а довкола площі працюють крамниці з чотками, хусткою й релігійною літературою. Сусідство римського храму й мечеті — найкраща ілюстрація того, скільки епох пережила Анкара.
5. Римські терми й колона Юліана
Неподалік, на проспекті Чанкири, відкрито рештки великих римських лазень III століття, збудованих за імператора Каракалли. Добре видно, як була влаштована антична баня: гарячі, теплі й холодні зали, цегляні стовпчики, між якими під підлогою ходило гаряче повітря, і великий двір для гімнастичних вправ, довкола якого виставлено колони, надгробки й написи.
Ще кілька хвилин пішки — і посеред невеликої площі перед урядовою будівлею з'являється п'ятнадцятиметрова колона з каннелюрами, яку поставили на честь приїзду імператора Юліана 362 року. Це один із найкраще збережених римських пам'ятників міста й символ античної Анкіри посеред сучасних кварталів.
6. Квартал Хамамьоню
Хамамьоню — це кілька вуличок відреставрованих османських будинків XIX століття з дерев'яними фасадами, еркерами й черепичними дахами. Назва означає «Перед лазнею»: у центрі кварталу досі стоїть турецька баня Караджабей XV століття. Ще кілька десятиліть тому тут були напівзруйновані хати, а тепер Хамамьоню — одне з найулюбленіших місць анкарців для прогулянок.
У будинках працюють кав'ярні з подушками на підлозі, ресторани домашньої кухні, майстерні й сувенірні крамниці. Сюди приходять пити турецьку каву, яку тут готують на гарячому піску, їсти гезлеме — тонкий коржик із сиром чи шпинатом — і фотографуватися на тлі кольорових будинків. Увечері квартал підсвічують ліхтарями, і він стає особливо затишним.
7. Мечеть Коджатепе
Найбільша мечеть Анкари стоїть на пагорбі неподалік від Кизилая, і її чотири мінарети заввишки 88 метрів видно з багатьох районів. Будували її двадцять років, з 1967-го до 1987-го, за зразком класичних мечетей великого османського архітектора Сінана, тож вона нагадує стамбульські храми XVI століття, хоча й зведена з бетону.
Усередині — величезна зала під центральним куполом із розписами, кришталевими люстрами й вітражами, де одночасно можуть молитися понад двадцять тисяч людей. А найнеочікуваніше ховається внизу: під мечеттю працюють торговий центр і конференц-зала. Вхід для туристів вільний поза часом молитви; жінкам варто мати хустку, а всім — одяг, що закриває плечі й коліна.
8. Кизилай і вежа Атакуле
Площа Кизилай, названа на честь будівлі Червоного Півмісяця, що колись тут стояла, — серце сучасної Анкари. Звідси розходяться торгові вулиці, пішохідна Сакарья з рибними ресторанчиками й Туналі Хільмі з барами, кав'ярнями та крамницями, а поруч лежить сквер Гювенпарк, де місцеві призначають зустрічі.
На південь від центру, у престижному районі Чанкая, височіє телевізійна вежа Атакуле заввишки 125 метрів, відкрита 1989 року. Ліфт піднімає на оглядовий майданчик, звідки видно всю Анкару в чаші пагорбів, а на самій верхівці працює ресторан, що повільно обертається довкола своєї осі. Найкраще приходити сюди надвечір, щоб побачити місто й удень, і у вечірніх вогнях.
9. Парк Генчлік
«Парк молоді» розбили 1943 року між старим містом і вокзалом за проєктом французького архітектора Тео Лево, і для нової столиці посеред сухого степу він був справжнім дивом — з великим ставком, острівцями, містками й алеями. Сьогодні це найпопулярніший парк Анкари, де гуляють родини, катаються на човнах і годують качок.
На території є невеликий парк атракціонів з оглядовим колесом, кав'ярні й чайні біля води, а влітку ввечері на ставку влаштовують шоу фонтанів зі світлом і музикою. Звідси зручно дійти до залізничного вокзалу, Оперного театру й центру мистецтв CerModern, тож парк легко вписати в маршрут старим містом.
10. Каппадокія
Для багатьох мандрівників Анкара — зручні ворота до Каппадокії: до селища Гереме близько трьохсот кілометрів, або три-чотири години автобусом чи автомобілем. Там на вас чекають долини з кам'яними «димарями фей», печерні церкви з фресками в музеї просто неба Гереме, що входить до списку ЮНЕСКО, підземні міста Деринкую й Каймакли та фортеця, вирізана в скелі Учісара.
Найвідоміша розвага Каппадокії — політ на повітряній кулі на світанку, коли над долинами одночасно піднімаються десятки різнокольорових куль. Каппадокію можна побачити й за довгий день з організованою екскурсією, але краще залишитися на ніч у печерному готелі, щоб зустріти світанок над долинами й без поспіху пройтися пішими стежками.
Визначні пам'ятки Анкари: що ще відвідати, перебуваючи в місті
- Мечеть Арсланхане — мечеть кінця XIII століття біля фортеці з лісом дерев'яних колон і різьбленою стелею. Разом з іншими дерев'яними мечетями Анатолії вона внесена до списку ЮНЕСКО.
- Вулиці на схилі фортеці — ринкові квартали Саманпазари й Чикрикчилар з мідниками, килимами, сушеними фруктами, спеціями й товарами з ангорської вовни.
- Музей Рахмі М. Коча — музей техніки в караван-сараї XVI століття з ретроавтомобілями, моделями кораблів, старими іграшками й науковими приладами. Дітям тут не набридне.
- Музей Ерімтан — сучасний археологічний музей біля фортеці з римською керамікою, скляним посудом, монетами й прикрасами та кав'ярнею з видом на старе місто.
- Музей Війни за незалежність — перша будівля Великих національних зборів 1920 року в Улусі, де ухвалювали рішення, з яких народилася Турецька Республіка.
- Етнографічний музей — біла будівля 1930 року з народними костюмами, килимами й різьбленням, де в 1938–1953 роках тимчасово спочивав Ататюрк.
- CerModern — центр сучасного мистецтва в колишніх залізничних ангарах біля парку Генчлік, з виставками, кінопоказами й концертами.
- Лісова ферма Ататюрка — великий зелений масив, закладений 1925 року, з зоопарком, пивоварнею й копією будинку в Салоніках, де народився Ататюрк.
- Гордіон — столиця фрігійського царя Мідаса за 90 кілометрів від Анкари з величезним курганом-гробницею. Саме тут Олександр Македонський розрубав Гордіїв вузол.
- Бейпазари — містечко за сто кілометрів на захід із кварталами білих османських будинків, срібною філігранню, морквяними цукерками й мінеральною водою.
Що подивитися в Анкарі за 1 день, 2 або 3 дні
Скільки днів потрібно на Анкару? Головне можна побачити за один насичений день, але два дні дозволяють оглянути все без поспіху, а третій варто присвятити Каппадокії, Гордіону чи Бейпазари. Якщо у вас лише 1 день, почніть зранку з Аніткабіра, потім вирушайте метро до Улуса: Музей анатолійських цивілізацій, фортеця з оглядовою вежею, пообідайте в ресторані на її стінах, а далі — храм Августа, мечеть Хаджи-Байрам і римські терми. Увечері поверніться до Кизилая й погуляйте вулицею Туналі Хільмі. Другого дня пройдіться Хамамьоню, загляньте до мечеті Коджатепе, Музею Рахмі М. Коча й парку Генчлік, а захід сонця зустріньте на вежі Атакуле.
Коли краще їхати до Анкари? Клімат тут континентальний: літо спекотне й сухе, а зима холодна, часто зі снігом, тож найприємніше — у квітні–червні та у вересні–жовтні. Чи є в Анкарі море? Ні: до найближчого узбережжя кілька годин дороги, тому столицю зазвичай поєднують з іншими містами. Окрім Каппадокії, у Туреччині варто побачити солоне озеро Туз, яке влітку стає рожевим, руїни хеттської столиці Хаттуси, османське містечко Сафранболу зі списку ЮНЕСКО, а також Стамбул, Ефес і курорти Середземномор'я.
Безкоштовно в Анкарі можна відвідати Аніткабір, фортецю з оглядовою вежею, мечеті Коджатепе, Хаджи-Байрам і Арсланхане, погуляти Хамамьоню, ринковими вуличками, парком Генчлік і вулицею Туналі Хільмі. Дітям сподобаються Музей Рахмі М. Коча, зоопарк на Лісовій фермі Ататюрка, атракціони в Генчліку й наукові центри. Що спробувати? Анкарський симіт із кунжутом і виноградною патокою, ароматну анкара таву — запечене м'ясо з рисом, баранину з тандиру, сухе печиво з Бейпазари та, звісно, турецький чай, який тут п'ють з ранку до ночі. Увечері місцеві розходяться барами Кизилая й Туналі Хільмі або йдуть до Державної опери й на концерти Президентського симфонічного оркестру.
Прямих рейсів з України до Анкари немає, і найпростіше дістатися через Стамбул: з Польщі, Молдови й Румунії туди регулярно літають турецькі авіакомпанії, а далі можна пересісти на внутрішній рейс тривалістю близько години або на швидкісний поїзд, який довозить до Анкари приблизно за чотири з половиною години. Аеропорт Есенбога розташований приблизно за 28 кілометрів від центру, і автобус довозить до Кизилая й автовокзалу за 45–55 хвилин. Українцям для поїздки до Туреччини віза не потрібна, а розрахуватися можна і карткою, і лірами готівкою.
Улітку, коли в Анкарі спекотно й сухо, багато анкарців вирушає до моря, і справді: на узбережжі Туреччини можна відпочити так само легко, як і подивитися столицю. Турфірма ТурПошук допоможе поєднати обидві частини подорожі: забронювати готель біля Кизилая чи в старому місті, а для пляжного відпочинку підібрати тури до Туреччини — на Середземне море в Анталію чи Белек, або на Егейське узбережжя до Бодрума, Мармариса й Фетхіє. Варіанти під свої дати зручно знайти через пошук турів, а вигідні пропозиції шукайте серед гарячих турів. Наші менеджери підкажуть, як скласти маршрут Стамбул — Анкара — Каппадокія — море.
