Ізмір — третє за населенням місто Туреччини й головний порт Егейського моря, в античності відомий під назвою Смірна. Перше поселення на березі цієї затоки виникло близько 8500 років тому, Смірна сперечалася з іншими містами за право називатися батьківщиною Гомера, а римляни відбудували її після землетрусу як багатий торговий центр. За османів порт наповнювали грецькі, вірменські, єврейські й європейські купці, аж доки 1922 року пожежа не знищила більшу частину старих кварталів. Сьогодні тут живе понад три мільйони людей, а самі турки вважають Ізмір найвільнішим і найрозкутішим містом країни: пальми вздовж води, кав'ярні до ночі й затока, яку видно майже звідусіль. Туристичного натовпу, як у Стамбулі чи Анталії, тут немає. Що подивитись в Ізмірі за кілька днів, підкаже наш список із 20 місць: від римської агори й величезного ринку до руїн Ефесу й Пергама неподалік.
Що подивитися в Ізмірі в першу чергу
Центр Ізміра легко обійти пішки. Площа Конак, ринок Кемералти й агора стоять майже поруч, на північ уздовж води тягнеться набережна Кордон до кварталу Алсанджак, а над усім цим височить фортеця на пагорбі. На протилежний берег затоки ходять пороми, а райони з'єднують метро й приміські поїзди İZBAN. На всіх цих видах транспорту діє одна картка, тож самостійно орієнтуватися тут дуже просто.
1. Агора Смірни
Почніть із торгової площі стародавнього міста. Агора з'явилася ще в IV столітті до нашої ери, але після землетрусу 178 року її довелося зводити наново, і допоміг у цьому імператор Марк Аврелій. Вдячні городяни прикрасили ворота портретом його дружини Фаустини, і цей рельєф досі дивиться на відвідувачів з арки.
Найцікавіше ховається під ногами. Базиліка завдовжки 165 метрів стояла на могутніх склепіннях, і сьогодні можна спуститися в ці напівтемні галереї. На старій штукатурці там збереглися надряпані кораблі й любовні зізнання, яким майже дві тисячі років, а над руїнами височіють коринфські колони й османські надгробки. Розкопки почалися ще 1933 року, тож агора давно стала острівцем античності посеред жвавих кварталів.
2. Ринок Кемералти
Від агори до моря тягнеться лабіринт Кемералти, що виріс на місці колишньої внутрішньої гавані. Її засипали ще у XVII столітті, а головна вулиця Анафарталар досі вигинається дугою, повторюючи лінію старого берега. Тут продають шкіряні сумки, спеції, сухофрукти, мідний посуд, золото й сині обереги від пристріту, причому торговці одного ремесла часто тримаються однієї вулички.
Перепочити найкраще в Кизларагаси-хані, караван-сараї 1744 року. Колись купці з усієї імперії залишали тут товари й ночували, а тепер під аркадами внутрішнього двору працюють крамнички й кав'ярні. Візьміть філіжанку турецької кави у дворі й дайте ногам перепочинок перед новим колом ринком.
3. Площа Конак і Годинникова вежа
Символ міста, який потрапив навіть на його герб, стоїть посеред площі Конак. Вежу спроєктував левантійський француз Раймон Шарль Пере, а відкрили її 1 вересня 1901 року, до 25-річчя правління султана Абдул-Гаміда II. Заввишки вона лише 25 метрів, зате різьблення, схоже на мереживо, і чотири фонтани біля основи додають їй східної вишуканості. Механізм годинника, як тут розповідають, подарував кайзер Вільгельм II.
На площі завжди людно: поруч автобусні зупинки, пристань, резиденція губернатора й мерія. Майже поряд із вежею стоїть крихітна мечеть Ялі XVIII століття з кольоровими кахлями навколо вікон. А кілька хвилин уздовж берега приведуть до пристані Конак — колишньої митниці, яку приписують Гюставу Ейфелю і яка сьогодні стала торговим центром.
4. Набережна Кордон
Заради Кордону варто залишити собі вільний вечір. Понад три кілометри пальм і газонів ведуть уздовж води від старої пристані Пасапорт до Алсанджака, і саме тут Ізмір найбільше схожий на середземноморську столицю. Місцеві розсідаються компаніями просто на траві, велосипедисти об'їжджають кінні екіпажі, а вуличні продавці носять мідії, фаршировані рисом і прянощами.
Уздовж першої лінії збереглися окремі особняки XIX століття, серед них ресторани з рибою й бари з терасами. На площі Республіки стоїть кінний пам'ятник Ататюрку, а біля Пасапорта зручно чекати на вечір: сонце сідає просто в затоку, забарвлюючи її разом із кораблями в рожевий колір.
5. Підйомник Асансьор
За двадцять хвилин пішки від Конаку, у кварталі Караташ, стоїть незвична вежа з ліфтом, збудована 1907 року. Мешканці цього району жили на скелі, а до нижньої вулиці вели 155 крутих сходинок, особливо важких для літніх людей, вагітних і вантажників. Проблему вирішив на власні кошти єврейський банкір Несім Леві, і слово «асансьор», запозичене з французької, стало назвою всієї споруди.
Піднятися можна безкоштовно. Нагорі чекає тераса з рестораном і широким краєвидом на затоку, а вузенька вулиця біля виходу носить ім'я співака Даріо Морено, який жив тут у 1940-х. Дорогою від Конаку пройдіть старими кварталами Караташа з кольоровими будинками: тут досі відчувається атмосфера єврейського Ізміра.
6. Фортеця Кадіфекале
Назва перекладається як «оксамитовий замок», хоча від цитаделі на горі Пагос заввишки 186 метрів лишилися переважно стіни. Саме з цим пагорбом пов'язана легенда про заснування нової Смірни: Олександр Македонський нібито заснув тут під платаном після полювання, і уві сні богині Немезиди звеліли йому перенести місто сюди. Перші мури звели вже за його наступника Лісімаха.
Сьогодні сюди піднімаються заради панорами: зі стін видно центр, порт і майже всю затоку, особливо гарну надвечір. Квартали на схилі небагаті, тому дорогу вгору й униз зручніше подолати автобусом чи таксі, а не блукати ними після настання темряви.
7. Археологічний музей
На пагорбі Бахрібаба, за кілька хвилин від Конаку, працює одна з найбагатших колекцій Егейського регіону. Музей заснували ще 1924 року, а нинішня будівля відкрилася 1984-го, коли знахідок із Байракли, де стояла найдавніша Смірна, а також з Ефесу, Пергама, Мілета й Афродісіаса стало забагато для старих залів. Головні експонати — статуї Посейдона й Деметри, які колись прикрашали агору, і бронзова Деметра, яку дістали з моря біля Бодрума.
Через дорогу, у кам'яній будівлі лікарні Святого Роха 1831 року, розмістився Етнографічний музей. Діорами показують, як лудили мідний посуд, валяли повсть і влаштовували боротьбу верблюдів, а поруч виставлені вишивка, зброя, прикраси й ілюстровані манускрипти. Обидва музеї легко оглянути за одну прогулянку.
8. Алсанджак і Кюльтюрпарк
Алсанджак за османських часів називали на італійський манер Ла-Пунта: тут оселялися заможні родини й іноземні комерсанти. Частина їхніх будинків пережила пожежу, і прогулянка бічними вуличками відкриває еркери, кований метал і внутрішні дворики, де нині працюють кав'ярні. Ще одна пам'ятка цієї доби — вокзал Алсанджак, адже саме звідси в XIX столітті пішла перша залізниця Анатолії, а на самій набережній у будівлі французького консульства працює центр мистецтв Arkas.
Трохи вглиб лежить Кюльтюрпарк. Його розбили 1936 року на місці вигорілого кварталу, і відтоді він щороку приймає Міжнародний ярмарок. На понад сорока гектарах є алеї, ставки, атракціони, виставкові павільйони й Музей історії та мистецтва, де зібрано античну скульптуру, кераміку й коштовності.
9. Поромом до Каршияки
Міський пором — найпростіша морська прогулянка, доступна в Ізмірі. Судна ходять від пристаней Конак і Пасапорт до Каршияки й Бостанли, і дорога забирає менш ніж пів години. Сядьте на відкриту палубу, візьміть чай і дивіться, як за кормою розгортається весь центр із Кадіфекале вгорі, а поруч кружляють чайки.
Назва Каршияка буквально означає «протилежний берег», і місцеві часто вважають цей район окремим містом зі своїм характером. Тут спокійніша набережна, пішохідні торгові вулиці та могила матері Ататюрка Зюбейде-ханим. Сусідній Бостанли вподобала молодь: на його широкому променаді зручно зустрічати захід сонця з видом на центр.
10. Ефес
Найвідоміша антична пам'ятка Туреччини лежить приблизно за 80 кілометрів на південь, і поїзд із вокзалу Басмане довозить до містечка Сельчук приблизно за півтори години. Ефес вражає масштабом: мармурова вулиця з колонами веде до двоярусного фасаду бібліотеки Цельса, а Великий театр вміщував близько 25 тисяч глядачів. Обов'язково зайдіть до Будинків на схилі з мозаїками й фресками багатих римлян.
У самому Сельчуку залишилася єдина відновлена колона храму Артеміди, одного із семи чудес світу, а на пагорбі Аясулук лежать руїни базиліки Святого Іоанна. На горі над Ефесом паломники відвідують будинок Діви Марії. Вирушайте зранку: улітку після обіду на цих каменях стає дуже спекотно.
Визначні пам'ятки Ізміра: що ще відвідати, перебуваючи в місті
- Мечеть Хісар — найбільша з історичних мечетей Ізміра, збудована наприкінці XVI століття посеред Кемералти. Навколо неї тісняться крамниці й чайні.
- Вулиця Хавра — ринкова вуличка колишнього єврейського кварталу з рибою, оливками й сиром. Тут поблизу зберігся цілий комплекс синагог, а в цьому районі народився Шабтай Цві, який оголосив себе месією у XVII столітті.
- Церква Святого Полікарпа — католицький храм 1625 року, названий на честь єпископа Смірни, якого стратили у II столітті. Стіни прикрашають фрески про його життя авторства Раймона Пере, того самого архітектора, що спроєктував вежу.
- Міський архів і музей Ахмета Піріштіни — документи, світлини й експонати про місцеве життя старого Ізміра та його міське самоврядування.
- Канатна дорога Балчова — кабіни піднімають із району Балчова на гору, де є ресторани й місця для пікніка та один із найширших краєвидів на затоку.
- Парк дикої природи — близько 1800 тварин 132 видів у районі Сасали, з африканською саваною, де живуть жирафи, зебри й бегемоти.
- Дельта Гедіз — водно-болотні угіддя на північ від міста, де зареєстровано понад двісті видів птахів. Це одне з двох великих місць гніздування фламінго в Туреччині.
- Пергам — античне місто зі списку ЮНЕСКО поблизу сучасної Бергами, приблизно за сто кілометрів на північ, з акрополем, надзвичайно крутим театром і святилищем Асклепія. Знаменитий вівтар звідси можна побачити в Берліні.
- Шириндже — село на пагорбі за вісім кілометрів від Сельчука з кам'яними грецькими будинками, домашніми фруктовими винами й оливковою олією.
- Чешме й Алачати — півострів за 85 кілометрів на захід із пляжем Ілиджа, вітряками й вуличками Алачати, відомого серед віндсерферів. Звідси ходить пором на острів Хіос у Греції.
Що подивитися в Ізмірі за 1 день, 2 або 3 дні
На саме місто цілком вистачає двох днів, а третій краще віддати Ефесу. За 1 день реально пройти головне: зранку площа Конак із вежею, далі агора й Кемералти з кавою в Кизларагаси-хані, після обіду підйомник Асансьор, а на захід сонця — Кордон і вечеря в Алсанджаку. Другий ранок присвятіть Археологічному музею й Кадіфекале, удень перепливіть до Каршияки, а повернувшись, погуляйте Кюльтюрпарком. На третій день їдьте до Ефесу й Шириндже або до Пергама, а влітку можна просто податися на пляж у Чешме.
Коли краще їхати до Ізміра? Найприємніше навесні й у вересні–жовтні: посеред літа тут буває під сорок градусів, а зима м'яка, але дощова. Яке море в Ізмірі? Егейське, проте затока в центрі міста більше годиться для прогулянок, ніж для плавання, тож купатися їдуть на пляжі Чешме чи Фочі. Чим славиться Ізмір? Спадщиною Смірни, вільною атмосферою та сусідством з античними містами. В окрузі варто побачити білі тераси Памуккале за три години дороги, Сарди, столицю лідійського царя Креза, і саму Фочу, біля якої живуть рідкісні тюлені-монахи. Для ширшого маршруту країною подивіться наші путівники по Стамбулу й Анкарі.
Безкоштовно можна гуляти Кордоном і Кюльтюрпарком, оглядати Кемералти, мечеть Хісар і Кадіфекале, піднятися Асансьором і зайти до Етнографічного музею. Дітей зацікавлять Парк дикої природи, канатна дорога, атракціони Кюльтюрпарку й сама поїздка поромом. Що спробувати? Передусім бойоз — листковий пиріжок сефардського походження, який їдять на сніданок із вареним яйцем. Далі геврек, як в Ізмірі називають симіт, сендвіч кумру, пончики локма й фаршировані мідії. Увечері місцеві йдуть до барів вулиці Кибрис Шехітлері в Алсанджаку, де до ночі не стихає музика, або на променад у Бостанли.
Дорога з України проходить через сусідні країни. Із Варшави до Ізміра є прямі рейси тривалістю близько 2 годин 40 хвилин, а з інших міст зручно летіти через Стамбул: переліт звідти забирає трохи більше години, тоді як автобусом ці майже 470 кілометрів долаються щонайменше за сім годин. Аеропорт імені Аднана Мендереса лежить за 18 кілометрів від центру, і приміський поїзд İZBAN доїжджає до Алсанджака приблизно за пів години. Для короткої подорожі до Туреччини українцям достатньо закордонного паспорта.
Самі ізмірці в липні втікають із міста на пляжі Чешме, а далі на південь Егейським узбережжям лежать великі курорти. Фахівці турфірми ТурПошук можуть скласти цілу відпустку: забронювати готель біля Кордону на кілька днів, а на решту підібрати тури до Туреччини — у Бодрум чи Мармарис, якщо хочеться лишитися на Егейському морі, або в Кемер і Сіде на Середземному. Перевірити ціни на свої дати можна через пошук турів, а останні знижки зібрані в розділі гарячих турів. Наші менеджери порадять, скільки днів залишити на міста, а скільки на море.
